керува́ння
-я, с.
1. Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач. ) .
• Децентралізо́ване керува́ння — керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою-небудь однією особою або підсистемою.
• Дистанці́йне керува́ння — керування віддаленими об'єктами за допомогою сигналів або повідомлень.
• Керува́ння ба́зами да́них спец. — процес визначення, створення, ведення баз даних, а також маніпулювання ними.
• Керува́ння да́ними спец. — сукупність функцій забезпечення необхідного подання даних та операцій над ними.
• Керува́ння до́ступом до да́них спец. — розмежування та обмеження доступу користувачів згідно з їх правами.
• Керува́ння пото́ком да́них спец. — функція мережі передавання даних, яка забезпечує узгодженість надходження даних.
• Централізо́ване керува́ння — а) автоматизоване керування технологічним об'єктом або процесом з єдиного робочого місця; б) у комп'ютерних мережах – керування, за якого одна із станцій (головна) керує всіма іншими станціями.
• Утрача́ти (утра́тити) керува́ння — утрачати здатність бути керованим (про літак, снаряд і т. ін.).
2. перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо.
3. грам. Зв'язок між словами в реченні, за якого залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керівне слово.