кві́тка
-и, ж. ( мн. кві́ти, -ів).
1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне забарвлення та приємний запах. || Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. || Ботанічна назва органа розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин.
2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї.