ка́нцлер
-а, ч.
1. За середньовіччя (переважно в Західній Європі) – особа, яка обіймала при дворі монарха високі посади (охоронця державної печатки, керівника канцелярії тощо).
2. У деяких країнах – одне з найвищих державних звань, а також особа, що має це звання.
Начните вводить слово: