кано́н
-у, ч.
1. церк. Правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон.
2. перен. , книжн. Твердо встановлене правило, усталена норма.
3. церк. Список, зібрання релігійних книг, узаконених церквою як Святе Письмо. Старозавітний канон .
4. церк. Пісня на честь святого або свята.
5. муз. Музична форма, що ґрунтується на повторенні тієї самої мелодії різними голосами хору, які вступають послідовно один за одним.
• Нескінче́нний кано́н — різновид канону, в якому кінець мелодії безпосередньо переходить в її початок.
6. муз. Вірменський народний щипковий інструмент, подібний до цитри.
Начните вводить слово: