Толковый словарь русского языка И. С. Ожегова и Н. Ю. Шведовой
КАЙЛО -а, ср. и КАЙЛА, -ы, ж., мн. кайлы, кайл и кайла, кайл. То же, что кирка. II прил. кайловый, -ая, -ое.
Толковый словарь Ефремовой
ср.
Ручной инструмент для откалывания кусков ломких пород; кирка.
Украинский толковый словарь
ка́йло
-а, с. Вигнутий і загострений з одного чи обох кінців металевий молоток на довгому дерев'яному держакові, що його використовують для відбивання гірської породи, розбивання каміння тощо.