истечения, мн. нет, ср. (книжн.). 1. Действие по глаг. истечь в 1 знач. (устар.). Истечение крови. 2. Окончание, завершение (офиц.). По истечении положенного срока. За истечением положенного времени председатель прервал речь оратора.
сущ. ср. рода действие/процесс от глагола: истекать вытеканиевитікання • до истечения срока -- до закінчення терміну (строку)
• за истечением срока -- зважаючи з огляду на закінчення терміну (строку)
• по истечении срока -- після закінчення терміну строку , по закінченні терміну (строку) сущ. ср. рода действие/процесс от глагола: истекать окончаниезакінчення • до истечения срока -- до закінчення терміну (строку)
• за истечением срока -- зважаючи з огляду на закінчення терміну (строку)
• по истечении срока -- після закінчення терміну строку , по закінченні терміну (строку)
