зумо́влювати
-юю, -юєш, недок. , зумо́вити, -влю, -виш; мн. зумо́влять; док. , перех.
1. Бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти.
2. Будучи умовою існування або формування чого-небудь, визначати його якість, характер, специфіку.