зуб
-а, ч.
1. мн. зуби, -ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач. для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту.
• Зу́би му́дрості — останні в зубному ряді великі корінні зуби, які прорізуються в людини після 20 років.
• Моло́чні зу́би — зуби людини в дитячому віці, які після шести років поступово випадають і замінюються новими, постійними.
• Крізь зу́би — неохоче, всупереч бажанню (визнати що-небудь, погодитися з чим-небудь).
• Ні (ані́) в зуб розм. — анітрохи, аніскільки.
2. мн. зу́би і зу́б'я, спец. Гострий виступ на чому-небудь (знарядді, машині і т. ін.); зубець (у 1 знач. ) .
3. етн. Назва народної пісні й танцю.
4. Елемент шестерні, зірочки (у 3 знач. ) .
Начните вводить слово: