зра́джувати
-ую, -уєш, недок. , зра́дити, -джу, -диш, док. , перех. , рідше кому , чому , а також без додатка .
1. Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого-, чого-небудь.
2. Порушувати вірність у коханні, дружбі.
3. Відмовлятися від попередніх звичок, переконань, поглядів і т. ін., переставати дотримуватися чого-небудь. Зраджувати своєму слову .
4. перен. Втрачатися, слабнути (про пам'ять, зір, слух і т. ін.). || Переставати виявлятися (про стан, почуття). || Переставати сприяти кому-небудь у чомусь ( перев. про долю).
5. Виявляти, виказувати що-небудь перед кимось.
6. Не виправдовувати чиїх-небудь надій, сподівань.