знак
ч.
1. род. -а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що-небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка.
• Доро́жній знак — технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування учасників дорожнього руху та встановлення порядку їхніх дій.
• Водяні́ зна́ки — захисний елемент паперових грошей, цінних паперів; спеціальні помітні проти світла зображення на паперових грошах чи цінних паперах для запобігання їх підробці.
• Зна́ки розрі́знення — позначки, нашивки, петлиці і т. ін. на форменому одязі, що вказують на належність особи до певного роду занять, до якогось відомства, свідчать про її персональне звання і т. ін. (емблема).
• Ма́рочний знак — частина товарної марки, яку можна упізнати, зобразити, але неможливо однозначно вимовити; символ, зображення.
• Розпізнава́льні зна́ки — спеціальні мітки, клейма і т. ін. на машинах, приладах і т. ін., зроблені з метою розпізнавання їх.
• Това́рний знак — зареєстроване позначення, що проставляється на товарі або його упаковці; торговельна марка.
• Торгове́льний знак — фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєстровані в установленому порядку та захищені законом.
• Фі́рмовий знак — символ, малюнок, відмітний колір або позначення, що дозволяють розрізняти за ними виготовлювачів та продавців продукції.
2. род. -а. Ознака, вияв, доказ чого-небудь. || род. -у, розм. Те саме, що прикмета .
• На (в, у) знак чого — як свідчення, підтвердження чого-небудь.
• Під зна́ком чого — базуючись на чомусь, маючи яку-небудь провідну ідею, мету і т. ін.
3. род. -а, спец. Зображення з відомим умовним значенням. Нотний знак . || Письмове зображення звука чи сполучення звуків мови; буква. Знак м'якшення .
• Грошови́й знак — гроші.
• Знак пошто́вої опла́ти — поштова марка.
• Зна́ки альтера́ції муз. — умовні знаки, що їх використовують у нотному письмі для підвищення чи зниження основних ступенів звукоряду.
• Розділо́ві зна́ки — графічні значки (крапка, кома, тире і т. ін.), вживані на письмі для членування тексту за змістом та інтонацією.
4. род. -у. Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; слід, відбиток чогось.
5. род. -а, рідко -у, перев. зі сл. давати, подавати, робити – рух ( перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін.
• Не дава́ти знаку́ про що — не показувати, не виявляти чого-небудь.
6. род. -а, рідко . Те саме, що значок 1). || заст. В офіційних осіб металевий значок, що засвідчував достовірність перебування на якій-небудь посаді.
Начните вводить слово: