здобува́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , здобу́ти, -у́ду, -у́деш; мин. ч. здобу́в, -була́, -було́; наказ. сп. здобу́дь; док. , перех.
1. Діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь. || Заробляти, набувати працею. || Брати, завойовувати що-небудь, оволодівати чимось у бою, зі зброєю в руках. || Наполегливо досягати чого-небудь у впертій боротьбі, навчанні і т. ін. || перен. Діставати, мати що-небудь (урок, користь і т. ін.) як результат чогось. Здобувати науковий ступінь .
2. Виймати, витягувати звідки-небудь.
3. Виробляти, одержувати що-небудь. Здобувати вогонь .
4. Видобувати, діставати з надр землі, з морських глибин.
5. рідко . Одержувати ( перев. листа).
6. перен. Примушувати з'являтися, виникати; викликати.