зверта́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , зверну́ти, зверну́, зве́рнеш, док.
1. неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого . Змінюючи напрямок, рухатися до кого-, чого-небудь. || Даючи прохід, проїзд кому-, чому-небудь, відходити, сходити вбік з дороги.
2. перех. Спрямовувати кого-, що-небудь убік. || рідко . Змінювати напрямок пролягання дороги, стежки і т. ін.
3. неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот, завертати (про дорогу, річку і т. ін.).
4. неперех. , розм. Наближатися до якої-небудь межі в часі або відходити від такої межі. || безос. Доходити певного віку.
5. перех. і неперех. Спрямовувати, переводити мову, розмову, думки на іншу тему, особу, інший предмет.
6. перех. Говорити, писати, спрямовувати свої слова, свою мову до кого-, чого-небудь.
7. перех. Повертати, спрямовувати що-небудь у певний бік, до когось, чогось. || Зсовувати набік.
8. тільки док. , перех. , розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, ушкодити що-небудь.
• Зверну́ти в'я́зи (ши́ю, го́лову) — а) (кому) убити, скрутивши шию, різко завернувши голову (зазвичай птахові); б) (кому) покалічити або вбити; в) (собі) покалічитися або загинути.
9. перех. і без додатка , на кого – що . Складати вину на кого-небудь іншого. || Виставляти кого-, що-небудь як причину для виправдання або пояснення чогось. 1
0. неперех. , заст. Іти, їхати назад; вертатися. 1
1. перех. , рідко . Віддавати, повертати що-небудь назад. || Поновлювати що-небудь витрачене.