захо́плювати
-юю, -юєш, недок. , захопи́ти, -оплю́, -о́пиш; мн. захо́плять; док. , перех.
1. Брати що-небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що-небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що-небудь.
2. також зі сл. з собою. Брати, прихоплювати кого-, що-небудь з собою. || Підхопивши кого-, що-небудь, тягти силою свого руху, примушуючи рухатися в тому самому напрямку.
3. тільки док. , перен. , розм. Захворіти, застудившись або заразившись чим-небудь.
4. Оволодівати насильно кимсь, чимось, брати силою кого-, що-небудь. || також зі сл. у полон. Затримувати кого-небудь силою, позбавляючи волі. || Привласнювати чуже. || розм. Випереджаючи інших, займати місце, чергу і т. ін.
5. тільки док. Застати кого-, що-небудь десь несподівано, зненацька.
6. Пересуваючись, заповнювати певний простір, середовище.
7. перен. Дуже приваблювати, хвилювати, збуджувати кого-, що-небудь; викликати великий інтерес до когось, чогось. || Запалювати, надихати кого-небудь на нові звершення, подвиги і т. ін. || Привертати (увагу).
8. перен. Оволодівати чиїмись думками, серцем і т. ін., охоплювати кого-, що-небудь (про почуття).
Начните вводить слово: