заста́ва
I -и, ж.
1. Віддавання кредиторові якого-небудь майна або коштовності для забезпечення одержуваної позички.
2. Річ, яка залишається у того, хто видає позичку. || Грошова сума, яку вносять для забезпечення виконання зобов'язань.
• Генера́льна заста́ва — а) застава у розмірі, який повинен гарантувати суму кредиту; б) загальна застава, що її використовують для послідовних кредитів.
3. перен. Забезпечення, гарантія чого-небудь. II -и, ж.
1. іст. Місце в'їзду до міста або виїзду з нього, яке охоронялося. || Пост, створюваний на центральному шляху для збирання з проїжджих мита, податків і т. ін. за проїзд або перевезення товарів.
2. Військовий охоронний загін, охоронна варта. || Місце розташування військового підрозділу, який охороняє певну ділянку державного кордону.