за́мкнений
за́мкнутий, -а, -е.
1. Дієприкм. пас. мин. ч. до замкнути 1-4). || за́мкнено, за́мкнуто, безос. присудк. сл.
2. у знач. прикм. Який не має розривів, кінці якого з'єднуються в одній точці (про лінію, геометричну фігуру і т. ін.).
• За́мкнене (за́мкнуте) (електри́чне) ко́ло ел. — система з'єднаних між собою і з джерелом електричного струму провідників, якими тече струм.
• За́мкнена (за́мкнута) крива́ (ла́мана) лі́нія мат. — суцільна крива (ламана) лінія, кінці якої сходяться в одній точці.
3. у знач. прикм. Який не має виходу.
4. у знач. прикм. , перен. Не пов'язаний з тим, що лежить поза його межами, відокремлений від інших, недоступний для них.
• За́мкнена (ізольо́вана) систе́ма фіз. — система тіл, на які не діють зовнішні сили або їхньою дією можна знехтувати.
5. у знач. прикм. , перен. Який неохоче спілкується з іншими, схильний приховувати в собі свої думки, переживання; неговіркий. || Який не виражає настрою, почуттів (про обличчя). || Який характеризується відсутністю широкого спілкування з людьми (про спосіб життя).
6. Такий, за якого відходи повертаються у виробництво для подальшого використання; безвідходний. Замкнений технологічний процес .