ЗАКОН: значение слова

зако́н

-у, ч.

1. про що і без додатка , юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн. , без додатка . Сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспільні відносини людей; втілення найвищої влади в суспільстві. || у знач. присудка , перен. Те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління, обов'язкове для неухильного виконання.
• Зако́н Бо́жий — у школі – спеціальна дисципліна, що вивчає основи православного віровчення.

• Зако́н ва́ртості — загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєво сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (затраченою на виробництво товару) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. **

• Зако́н по́питу і пропози́ції — особливий економічний закон, який виражає взаємозалежність між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або отримати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник.

• І́менем зако́ну — владою, наданою чинним законодавством.

• По́за зако́ном бу́ти (перебува́ти і т. ін.) — бути позбавленим громадянських прав, заступництва з боку державних органів.

• Сухи́й зако́н — заборона вживати алкогольні напої.


2. кого , чого , чий і без додатка . Загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки. || Звичай, обряд.
• Зако́ни Ману́ — пам'ятка давньоіндійського права; збірник наказів та правил, які регламентують поведінку індійця у приватному та громадському житті.


3. чого , перев. мн. Основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, що випливають із самої суті справи.
• Зако́н пі́длості жарт. ,…

сущ. муж. рода правило, установление закон -у
• законы природы -- закони природи

• закон сохранения энергии -- закон збереження енергії

• государственные законы -- державні закони

• законы нравственности -- закони моральност

• неписанные законы -- неписані законы