займа́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , зайня́ти і діал. займи́ти, займу́, за́ймеш, док. , перех.
1. Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь. || Захоплювати який-небудь населений пункт, територію, місцевість і т. ін. || Мешкати де-небудь, мати в своєму користуванні. || Перебувати на якій-небудь посаді. Займати оборону . Займати чергу .
2. Заповнювати собою яку-небудь площу, ділянку або якийсь простір, місце. Займати місце .
3. кого , рідко . Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про думки, почуття).
4. Заповнювати який-небудь проміжок часу; продовжуватися, тривати.
5. Зачіпати, хапати, б'ючи, кусаючи і т. ін. || Звертатися, заговорювати з особливою приязню, зацікавленістю до кого-небудь; залицятися. || Чіплятися, ображати, викликати на сварку. || Нападати.
6. Захоплювати, переймаючи або збираючи докупи і женучи куди-небудь (худобу, свійських птахів і т. ін.). || Переймати і зачиняти в хлів, сарай і т. ін. чужу худобу, коней за спаш свого городу, поля, поки їх господар не відшкодує збитків.
7. заст. Гнати куди-небудь, проганяти звідкись (людей).