з
I невідм. , с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе"). II із, зі, рідко зо, прийм. , з род. , знах. і оруд. відмінками . Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення:
1. з род. в. Вказує на предмет, середовище, зсередини яких спрямовані дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін.
2. з род. в. Вказує на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін. || Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється.
3. з род. в. Вказує на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух. || Вказує на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються. || Вказує на місцеперебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь. || У сполуч. з прийм. в, на, до вказує на місце, предмет, від якого повторюється дія. || У сполуч. з прийм. до, в вказує на межу поширення дії, стану або властивості. || У сполуч. зі сл. погляд, позиція і т. ін. вказує на спрямованість чиїх-небудь думок, поглядів, оцінок і т. ін.
4. з род. в. Вказує на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета.
5. з оруд. в. , також зі сл. поруч, поряд. Вказує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось. Часові відношення:
6. з род. в. Вказує на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. до вказує на межі тривання якоїсь дії, стану. || У поєднанні з прийм. на вказує на проміжок часу між двома днями, датами. || У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень вказує на неточно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь. || У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень вказує на неперервність, повторюваність якої-небудь дії.
7. з оруд. в. Вказує на супровідну дію, одночасність різних дій. || Вказує на подію, явище, після яких відразу щось відбувається. || Вказує на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія. Причинові відношення:
8. з род. в. Вказує на причину дії або стану.
9. з род. в. Вказує на підставу якої-небудь дії або стану. || з оруд. в. Вказує на подію, з нагоди якої вітають, поздоровляють і т. ін. Обставинні (способу дії) відношення: 1
0. з род. і оруд. в. Уживається на означення способу виконання дії. || Вказує на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою). 1
1. з оруд. в. Вказує на супровідні дію, стан, почуття. 1
2. з оруд. в. Вказує на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь. Відношення мети: 1
3. з оруд. в. Вказує на мету дії. Кількісні відношення: 1
4. з род. в. Вказує на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле. 1
5. з род. в. , заст. Вказує на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції. 1
6. із знах. в. Вказує на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь. 1
7. із знах. в. У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. вказує на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало. 1
8. з оруд. в. Вказує на додаткову кількість чого-небудь. Об'єктні відношення: 1
9. з род. і оруд. в. Вказує на особу, предмет і т. ін., що на них спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується. 2
0. з род. в. Вказує на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено. 2
1. з род. в. Вказує на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень. 2
2. з род. в. Вказує на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія. 2
3. з род. в. Вказує на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед). 2
4. з род. в. Вказує на стан, який порушується, переривається і т. ін. || Вказує на становище, обставини (зазвичай скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам. || У сполуч. з прийм. "в" вказує на перехід особи з одного стану в інший. 2
5. з род. в. Вказує на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь. 2
6. з род. в. Вказує на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін. 2
7. з род. в. Вказує на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів. 2
8. з род. в. Вказує на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певне відношення. || Вказує на групу понять з якої-небудь галузі, сфери. 2
9. з оруд. в. Вказує на особу, що вступає з іншою у певні стосунки або виявляє якесь ставлення до неї. || Вказує на особи, предмети, що перебувають у взаємодії. 3
0. з оруд. в. Вказує на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін. 3
1. з оруд. в. Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь. 3
2. з оруд. в. У сполуч. з прикм. спільний, згідний, солідарний і т. ін. вказує на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність чого-небудь. Означальні відношення: 3
3. з оруд. в. Вказує на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь. || Вказує на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета. 3
4. з оруд. в. Вказує на вміст якого-небудь предмета. 3
5. з род. в. Вказує на місце, середовище і т. ін., звідки походять, з якими пов'язані особа, предмет. 3
6. із знах. в. Вказує на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет.
Начните вводить слово: