же́ртва
-и, ж.
1. За релігійними обрядами деяких народів – предмет або жива істота, яких приносили в дар богам.
2. Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування.
3. Той, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін. || Той, над ким знущаються, проявляють насилля. || Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін. || перен. , кого , чого . Той, хто переживає, терпить різні неприємності від кого-, чого-небудь.
4. Відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування. Принести в жертву . Піти на жертву .
Начните вводить слово: