же́вріти
-ію, -ієш, недок.
1. Догоряти без полум'я; тліти. || Слабо горіти, світитися невеликим полум'ям; блимати.
2. Виблискувати яскравим світлом, давати яскраве світло. || перен. Яскраво блищати, перев. виражаючи сильні почуття, переживання (про очі); світитися. || перен. Покриватися рум'янцем; червоніти.
3. перен. Яскраво відбивати світло сонця або інших тіл. || Вирізнятися своїм яскравим червоним, жовтогарячим і т. ін. кольором; жаріти.
4. перен. Існувати приховано, затаєно; тліти.