жебоні́ти
-ню́, -ни́ш, недок. , розм.
1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. || Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно.
2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.).
Начните вводить слово: