жар
-у, ч.
1. Розжарене вугілля, що горить без полум'я.
2. Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. || рідко . Те саме, що жара 1). Пашіти жаром .
3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. || перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін.
• Ки́дати в жар — сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін.
4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість.
• Завдава́ти жа́ру — провчати кого-небудь, сварити і т. ін.
• Піддава́ти жа́ру — посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось.
• Жар-пти́ця нар.-поет. — казковий птах із сліпуче виблискуючим золотавим, мов жар, пір'ям.
Начните вводить слово: