ч.
1. род. -а, хім. Сукупність атомів, ядра яких мають однакове протонне число (однаковий заряд їхніх ядер).
• Біоге́нні елеме́нти — елементи, необхідні для успішного протікання реакцій біохімічного окиснення.
• Гальвані́чний елеме́нт — хімічне джерело струму, яке складається з електродів і електроліту, уміщених в одну посудину.
• Радіоакти́вний елеме́нт — хімічний елемент, який може піддаватися радіоактивному розпаду.
• Токси́чні елеме́нти — хімічні елементи, які здатні нагромаджуватися у харчових продуктах та організмі людини та за певних концентрацій можуть викликати токсикози різного ступеня.
• Хімі́чний елеме́нт — сукупність елементарних частинок, характерна для атома певної речовини, що має свій знак і порядковий номер у періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва або Міжнародній таблиці хімічних елементів (довга форма).
2. род. -а. Складова частина чого-небудь. || спец. Деталь якого-небудь спорудження, обладнання, механізму. || Окрема грань, риса чого-небудь.
• Графі́чний елеме́нт — складова частина об'єкта, яка може використовуватися для побудови відтворюваного зображення.
• Елеме́нт да́них — у системах обробки інформації – порція даних, в контексті використання якої відсутній спосіб виділення з неї порції, відмінної від неї самої.
• Елеме́нт інтегро́ваної мікросхе́ми — частина інтегрованої мікросхеми, що виконує певні функції і не може бути виділена як самостійний виріб.
• Елеме́нт па́м'яті — в системах обробки інформації – пристрій, що зберігає найменшу одиницю даних.
• Елеме́нт програ́ми спец. — структурна одиниця програми: блок, процедура, цикл, оператор.
• Керо́ваний елеме́нт — елемент об'єкта керування або автоматизованої системи (АС).