еконо́міка
-и, ж.
1. Сукупність суспільно-виробничих відносин.
2. Господарче життя, стан господарства (країни, району і т. ін.). || Структура і фінансово-матеріальний стан якої-небудь галузі господарської діяльності. || Господарська і фінансова діяльність.
• Математи́чна еконо́міка — напрям теоретичної економіки, який використовує математичні методи й моделювання для виявлення закономірностей та ефектів в економічних системах.
• Прикладна́ еконо́міка — частина економічної науки, яка вивчає реальні економічні об'єкти та процеси.
• Ри́нкова еконо́міка — тип господарства, головним регулятором і рушійною силою розвитку якого є ринок.
3. Наукова дисципліна, що вивчає фінансово-матеріальний аспект якої-небудь галузі господарської діяльності. || Матеріали з питань цієї науки.