доходити
I дохо́дити -джу, -диш і рідко , заст. доходжа́ти, -а́ю, -а́єш, недок. , дійти́, дійду́, ді́йдеш, док.
1. Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого-небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і т. ін.). || Прибувати на місце призначення (про листи, телеграми, посилки і т. ін.). || розм. Звертатися куди-небудь, до когось ( перев. зі скаргою, проханням).
• Дохо́дити до кра́ю — потрапляти (потрапити) у безвихідь.
2. Поширюючись, досягати кого-, чого-небудь (про звуки, запах, світло і т. ін.). || Ставати відомим кому-небудь, де-небудь; розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.). || розм. Зачіпати почуття, думки і т. ін.; ставати ясним, зрозумілим. || безос. Дійти до серця .
3. Зберігатися до якого-небудь часу (про письмові пам'ятки, предмети старовини і т. ін.).
4. Розвиваючись, змінюючись, досягати якого-небудь стану. || безос. || Змінюючись, досягати якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.). || Досягати певного віку. || безос.
5. Проводячи послідовно яку-небудь дію чи ряд дій, добиватися чого-небудь; досягати наміченого. || Досягати якого-небудь стану, становища. || розм. Досягати розуміння чого-небудь; додумуватися. Дійти висновку .
6. Наступати, підходити.
7. розм. Ставати цілком готовим (про те, що печеться, смажиться і т. ін.). || Дозрівати ( перев. після збору).
8. розм. Переставати жити; умирати,
9. розм. Намагатися зрозуміти суть чого-небудь; вникати в що-небудь. 1
0. Приходити до кінця; закінчуватися. 1
1. неперех. , жарг. Видихатися, знемагати. II доходи́ти -ходжу́, -хо́диш, док. , розм.
1. неперех. Закінчити ходити.
2. перех. , ірон. Довести до виснаження, знемоги.