дору́чення
-я, с.
1. Дія за знач. доручати , доручити . || Справа, доручена кому-небудь; завдання.
2. Документ, що дає кому-небудь право діяти від імені особи, яка видала цей документ; довіреність.
• Інка́сове дору́чення — платіжна вимога, яка складається та подається до банку підприємствами, організаціями, банками у разі, коли вони мають право та підстави для стягнення коштів з платника.
• Платі́жне дору́чення — письмове розпорядження банку власника рахунку про перерахування певної суми на рахунок указаного одержувача коштів.
Начните вводить слово: