доро́га
-и, ж.
1. Смуга землі, по якій їздять і ходять. || Смуга, що лишається як слід після руху кого-, чого-небудь.
• Головна́ доро́га — дорога з покриттям стосовно до ґрунтової дороги чи позначена відповідними знаками.
2. Місце для проходу, проїзду. || перен. Доступ куди-небудь, можливість потрапити куди-небудь.
• Заказа́ти доро́гу — закрити доступ кому-небудь кудись.
3. Перебування в русі (йдучи або їдучи куди-небудь).
4. у знач. присл. доро́гою. Під час руху, подорожування куди-небудь.
5. Правильний напрямок для руху кого-небудь. || перен. Напрямок діяльності, шлях розвитку.
• По доро́зі — а) в одному напрямку з ким-небудь; б) попутно, мимохідь.
• Туди́ й доро́га кому — хто-небудь того й заслуговує, не вартий співчуття.
Начните вводить слово: