дода́ток
-тка, ч.
1. рідко . Дія за знач. додавати , додати 1-3).
2. Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. – все те, що не ввійшло в основний текст.
• На дода́ток — до того, що вже є; додатково.
3. лінгв. Другорядний член речення, який перебуває в об'єктних відношеннях із підпорядковуваним членом і виражається формами непрямих відмінків іменників та їх еквівалентів.