добрози́чли́вий
-а, -е. Який бажає, зичить людям добра, співчутливо ставиться до інших, дбає, піклується про них. || Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. || В основі якого лежить бажання зробити кому-небудь добро, принести користь і т. ін.