депре́сія
-ї, ж.
1. Хворобливий стан приголомшеності, пригнічення, скорботи.
• Ажито́вана депре́сія — депресія, за якої домінуючим симптомом є психомоторне збудження індивіда.
• Анакліти́чна депре́сія — патологічний стан, що може виникати у дітей у віці 6-12 місяців внаслідок розлучення з матір'ю та незадовільних умов існування.
• Ендоге́нна депре́сія — депресія, яка виникає в результаті внутрішніх чинників, як фізіологічних, так і психологічних.
• Загальмо́вана депре́сія — депресія, основним симптомом якої є психомоторна загальмованість.
• Зага́льна депре́сія — порушення настрою, що характеризується серйозним і тривалим основним депресивним епізодом.
• Монополя́рна депре́сія — див. монополя́рний.
• Невроти́чна депре́сія — будь-яка депресія, яка не є психотичною депресією.
• Психоти́чна депре́сія — депресія, за якої індивід втрачає контакт з дійсністю.
• Реакти́вна депре́сія — депресія, яка виникає в результаті подій, що відбулися в житті людини.
2. Застій в економіці країн.
3. Зона зниженого атмосферного тиску або низького рівня барометра.
4. Зниження земної поверхні.