дім
до́му, ч.
1. Будівля, признач. для житла або для розміщення різних установ; будинок.
• Акце́птний дім — банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі.
• Конфірмаці́йний дім — вид експортних комісійних домів – представників покупця.
• Диско́нтний дім — спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями.
2. Приміщення, в якому живуть люди; житло.
3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. || Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні.
4. рідко . Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного.
• Дім розпу́сти; Публі́чний дім — будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії.
• Жо́втий дім заст. — лікарня для психічно хворих.