громадя́ни́н
-а, ч.
1. Особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави.
• Громадя́ни-нерезиде́нти — іноземні громадяни, особи без громадянства та громадяни держави, які постійно проживають за кордоном.
2. Дорослий чоловік, а також форма звертання до нього.
3. уроч. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині.
4. іст. Член громади ( див. громада I 3)).