Толковый словарь русского языка И. С. Ожегова и Н. Ю. Шведовой
ГРОМА́ДА -ы, ж. Огромный предмет, что-н. очень большое. Громады гор, зданий, кораблей.
Толковый словарь Ефремовой
1. ж.
1) Предмет, сооружение и т.п. очень больших размеров.
2) Множество каких-л. предметов, образующих кучу, груду и т.п.
2. ж.
1) Сельская община на Украине и в Белоруссии до начала XX в.
2) Собрание членов такой общины, сход.
Толковый словарь В. И. Даля
ж. (см. громоздить) куча, гора, большая груда, огромный ворох; вещь большого объема, здание или сооружение больших размеров; громоздная вещь. Кур. вор. мир, общество, мирская сходка. Громадный, огромный; до мира, громады относящ. Громадность, огромность, обширность, великость, громоздкость. Громадник м. яросл. ряд холмов, горбов, увалов впригорь, один другого повыше. Громадчик м. южн. род сотского при громаде, обществе. Громадить сено, вор. новорос. катать, грести, сгребать граблями с пластов. Громадилка ж. машинные грабли, конные грабли, снаряд, заменяющий руки, при катании сена или сгребании кошенины.
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
≈ см. Община (малороссийская).
Украинский толковый словарь
грома́да
I -и, ж.
1. Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін.
2. Об'єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні завдання; організація.
3. іст. В Україні та Білорусі – поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання.
4. Організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60-90-х рр. 19 ст. II -и, ж. Щось велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів. || Велика кількість чого-небудь.