гроб
м. ( мн. гроб'ы, гроб'а)
1) ataúd m , féretro m , caja de muerto
2) уст. ( гробница ) tumba f , sepultura f , sepulcro m
3) в знач. сказ. прост. ( конец ) es el sanseacabó ••
• (п'омнить, быть в'ерным) до гроба — (recordar, ser fiel) hasta la tumba
• по гроб (ж'изни) прост. — hasta la muerte
• гроб пов'апленный библ. — sepulcro blanqueado
• гроб с м'узыкой разг. — esto es el acabóse
• идт'и за гробом — acompañar al duelo
• вогн'ать (вколот'ить, свест'и) в гроб — llevar a la tumba
• в гроб гляд'еть (смотр'еть) — estar en trance (en peligro) de muerte
• лечь в гроб — salir de esta vida (de este mundo)
• хоть в гроб лож'ись — estar más perdido que Carracuca
• кр'аше в гроб клад'ут — ≈ tener cara de cirio
• сто'ять одн'ой ног'ой в гроб'у разг. — estar con un pie en la tumba
• в гроб'у (я) теб'я в'идел! прост. презр. — ¡me importas un bledo!, ¡te tengo en poco!
Начните вводить слово: