го́тика
I -и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами, склом і витонченим різьбленням із каменю. || Оздоблення, виконані в цьому стилі. II -и, ж. Форма виродження картоплі.