горизо́нт
-у, ч.
1. Частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості; видноколо. || Те саме, що Лі́нія горизо́нту. || Частина неба, яка ніби схиляється до землі; небосхил.
• Лі́нія горизо́нту — межа (лінія), яка ніби відділяє небо від землі.
2. чий , який , перен. Коло знань, ідей, інтересів.
• Горизо́нт планува́ння — строк, на який розробляються плани, прогнози.
• Горизо́нт поді́й — замкнута поверхня, що обмежує область навколо чорної діри.
• Горизо́нт прогнозува́ння — крайній строк, для якого прогнозування дійсне із заданою точністю.
3. тільки мн. , перен. Коло, сфера дій, можливостей.
4. Шар води у річці або водоймі.
5. Верства або товща гірських порід порівняно незначної грубизни, для якої характерні певні ознаки: однорідність складу порід, наявність певних решток викопних організмів і т. ін.
• Водоно́сний горизо́нт — однорідна пластова товща гірських порід, де постійно містяться води.