голов́а
ж. ( мн. г'оловы, вин. п. ед. г'олову)
1) cabeza f ( тж. перен. -ум, рассудок )
• (у мен'я) бол'ит голов'а — (me) duele la cabeza
• с непокр'ытой голов'ой — con la cabeza descubierta, descubierto
• с голов'ы до ног, с ног до голов'ы, с (от) голов'ы до пят — de pies a cabeza; de arriba a abajo
• св'етлая голов'а — buena cabeza, mente lúcida
• пуст'ая голов'а — cabeza vacía (de chorlito)
• тяжелая голов'а — cabeza pesada (cargada)
• на св'ежую г'олову — con la cabeza despejada (descansada)
• челов'ек с голов'ой — hombre de cabeza, hombre sesudo
• уд'ар голов'ой — cabezada f , cabezazo m
2) ( единица счета скота ) cabeza f , res f
• с'орок гол'ов рог'атого скот'а — cuarenta cabezas de ganado vacuno
3) м. , ж. разг. ( руководитель ) jefe m
• городск'ой голов'а уст. — alcalde m
4) ( первые ряды и т.п. ) cabeza f
• в голове кол'онны — a la cabeza de la columna ••
• голов'а с'ахару — pan (pilón) de azúcar
• с голов'ы ( с каждого ) — por cabeza
• в голов'ах ( в изголовье ) — a la cabecera
• в п'ервую г'олову — en primer lugar (orden)
• на сво'ю г'олову — en propio perjuicio (daño)
• о двух голов'ах — ≈ no ponérsele nada por delante
• сам себ'е голов'а — el que hace de su capa un sayo
• с голов'ой уйт'и (погруз'иться, окун'уться) ( во что-либо ) — meterse de cabeza (en), enfrascarse
• очерт'я г'олову — perdiendo la cabeza, de cabeza
• сво'ей голов'ой — por su cabeza
• слом'я г'олову ( мчаться, бежать ) — a todo correr, más que de prisa, sin poner los pies en el suelo
• из голов'ы вон — ≈ cayó de la cabeza (de la memoria)
• не выход'ить из голов'ы — no borrarse (no apartarse) de la memoria
• в'ыбросить (в'ыкинуть) из голов'ы — quitarse de la cabeza
• в'ылететь (в'ыскочить) из голов'ы — irse (volar) de la cabeza
• держ'ать в голов'е — conservar en la memoria
• прийт'и в г'олову — ocurrirse una idea, pasarle a uno por la cabeza una cosa
• уд'арить в г'олову ( о вине и т.п. ) — subirse a la cabeza
• дыр'явая голов'а разг. — tiene la cabeza a las once
• одев'аться ч'ерез г'олову ( о женщине; о духовном лице ) — vestirse por la cabeza
• б'иться голов'ой об ст'ену — darse de cabezadas por las paredes; machacar (martillar) en hierro frío
• лом'ать г'олову — quebrarse (romperse) la cabeza, devanarse los sesos
• мор'очить г'олову — trastornar la cabeza; tomar el pelo ( дурачить ) ; calentarle (quebrarle) la cabeza a uno
• вбить (втем'яшить) себ'е в г'олову — encajársele (metérsele, ponérsele) a uno en la cabeza una cosa
• н'егде (н'екуда) г'олову приклон'ить — no tiene donde volver la cabeza
• кив'ать голов'ой ( в знак согласия ) — otorgar de cabeza
• вал'ить с больн'ой голов'ы на здор'овую — cargar la culpa en cabeza ajena, hacer pagar justos por pecadores
• голов'а идет кр'угом — da vueltas la cabeza
• у нее голов'а кр'ужится (закруж'илась), у нее закруж'илось в голов'е — le da vueltas (se le va) la cabeza
• у нег'о есть голов'а на плеч'ах — tiene la cabeza sobre los hombros
• г'олову дать на отсеч'ение — poner (apostar) la cabeza (por)
• в'ыдать себ'я с голов'ой — enseñar la oreja
• голов'ой руч'аться (отвеч'ать) (за + вин. п. ) — responder con la cabeza (por)
• заплат'ить (поплат'иться) голов'ой — pagar con la cabeza (con la vida)
• в'ешать г'олову — agachar la cabeza
• на г'олову сад'иться ( кому-либо ) неодобр. — vivir de mogollón, andar de gorra
• снять г'олову ( с кого-либо ) — cortar la cabeza (a)
• слож'ить г'олову — dar la vida
• не снос'ить голов'ы — perder (pagar con) la vida
• ход'ить на голов'е — tener el diablo en el cuerpo
• быть н'а голову (голов'ой) в'ыше ког'о-либо — ser superior a alguien, estar por encima de alguien ( en algo )
• разб'ить н'а голову — derrotar completamente
• как снег н'а голову — como llovido del cielo, como caído de las nubes
• обр'ушиться (пос'ыпаться) на чью-либо г'олову — llover sobre la cabeza (sobre los hombros) de alguien
• нам'ылить г'олову ( кому-либо ) — dar un jabón (una jabonadura), echar un trepe (a)
• д'ействовать ч'ерез г'олову ког'о-либо — actuar sin poner en conocimiento a alguien, actuar saltándose (sin contar con) a alguien