га́йда
I виг. , у знач. присудк. сл. , розм. Уживається як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім. || Уживається для означення швидкого руху.
• Га́йда зві́дси — геть звідси.
II -и, ж. Земельний наділ общинників у ранньосередньовічній Англії; пізніше – одиниця земельної площі (приблизно 120 акрів). III -и, ж. Болгарський, сербський, польський музичний інструмент типу волинки.
Начните вводить слово: