габари́т
-у, ч.
1. спец. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.). || Розмір чого-небудь.
• Габари́т набли́ження буді́вель — граничний поперечний контур, всередину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв.
• Габари́т наванта́ження — граничний поперечний контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщуватися вантаж на відкритому рухомому складі.
2. перев. мн. , перен. , ірон. Про комплекцію людини.
3. мн. Граничні розміри предметів, транспортних засобів тощо.
4. мн. Те саме, що габари́тні вогні́.