ВОЛЯ: значение слова

во́ля

-і, ж.

1. тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість.

2. Бажання, хотіння. || Вимога, наказ.
• Во́ля ва́ша (твоя́) — як хочете (хочеш), як бажаєте (бажаєш).

• З до́брої во́лі — без примусу, добровільно.

• Оста́ння во́ля чия — бажання, розпорядження, висловлене перед смертю; заповіт.

• Із своє́ї (вла́сної) во́лі — а) як хто хоче (хотів), за своїм уподобанням; б) за власним бажанням, без примусу.


3. Право розпоряджатися на свій розсуд; влада. || Дозвіл, згода, рішення.
• Віддава́тися на во́лю кому, чому — давати можливість кому-, чому-небудь володіти, розпоряджатися собою.

• Во́льному во́ля — як собі хочеш (хочете).

• Ма́ти во́лю над ким — вільно ким-небудь розпоряджатися; впливати на когось.


4. Відсутність обмежень; привілля. || Особисте життя вдома (на противагу військовій службі, перебуванню в навчальному закладі закритого типу тощо).
• Дава́ти во́лю кому, чому — не обмежувати когось у діях, у виявленні почуттів, не стримувати своїх почуттів.

• На во́лі — а) не в приміщенні; б) будучи неув'язненим, вільним; прот. у неволі.


5. Свобода, незалежність; прот. неволя, рабство. || Перебування не під арештом, не в клітці, не на ланцюгу і т. ін.

6. іст. Звільнення селян від кріпацтва.

сущ. жен. рода , только ед. ч.

1. свобода

2. пожелание, требование, возможность распоряжаться воля
• выпустить на волю -- випустити на волю

• взять волю -- узяти волю

• воспитание воли -- гартування волі

• воля народа - закон -- воля народу - закон

• в вашей воле -- в вашій волі

• по своей воле -- з власної волі

• воля к победе -- воля до перемоги