вклад
-у, ч.
1. Грошова сума, внесена на збереження до ощадної каси або державного банку. || Переведення грошей у менш ліквідну форму для отримання прибутку.
• Безстроко́вий вклад — вклад, збереження якого не обмежене заздалегідь встановленим терміном.
• Ви́грашний вклад — заощадження, дохід за якими виплачується у формі грошових виграшів.
• Вклад до запита́ння — вклад, призначений для поточних розрахунків.
• Вклад на пред'явника́ — вклад, за якого в ощадній книжці не вказують прізвища власника.
• Довготерміно́вий вклад — вклад, вилучення якого допускається лише після закінчення певного строку (року і більше).
• Іменни́й вклад — вклад на конкретну особу.
• Інвестиці́йний вклад — вкладення грошових сум у державні цінні папери.
• Нагрома́джуваний вклад — вклад, за умовами якого вкладник має право і зобов'язаний поповнювати його.
• Нерухо́мий вклад — вклад, за яким протягом тривалого часу не здійснювалися операції.
• Оща́дний вклад — кошти, внесені фізичною особою в банк на збереження до запитання.
• Строкови́й (терміно́вий) вклад — кошти, розміщені в банку на конкретно зазначений термін.
• Умо́вний вклад — грошовий вклад, що його внесено однією особою на ім'я іншої особи, яка має право розпоряджатися вкладом лише в разі дотримання певних умов.
• Фікти́вний вклад — зарахований на депозит кредит, що його надано банком своєму клієнту.
• Цільови́й вклад — зазвичай довготерміновий та високодохідний вклад, що його розміщено у банку з наперед визначеною метою.
2. перен. , рідко . Те саме, що внесок 2).