виплива́ти
-а́ю, -а́єш, недок. , ви́плисти, ви́пливти, -иву, -ивеш і рідко ви́плинути, -ну, -неш; наказ. сп. ви́плинь; док.
1. Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег.
2. Плисти водою звідки-небудь, кудись. || перен. Повільно, плавно виходити звідки-небудь. || перен. З'являтися звідки-небудь; ставати видним. || перен. Виникати, з'являтися (в думках, в уяві).
3. тільки недок. Брати початок; витікати (про річку, струмок і т. ін.).
4. тільки недок. , перен. Бути логічним наслідком чого-небудь.
Начните вводить слово: