ви́падок
-дку, ч.
1. Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано). || Наявність того чи іншого явища, факту.
2. Обставини, стан речей, ситуація. || Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого-небудь.
• На ви́падок чого — передбачаючи певні обставини.
3. Те саме, що випадковість 2).
• На (про) вся́кий ви́падок — передбачаючи якусь випадковість.