ви́мушений
-а, -е.
1. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимусити .
2. прикм. Який здійснюється чи здійснений проти бажання, потреби, під тиском обставин.
• Ви́мушений прогу́л — час, протягом якого працівник з вини адміністрації був позбавлений можливості працювати.
3. прикм. Здійснюваний через силу, роблений, нещирий.
Начните вводить слово: