вимо́га
-и, ж.
1. Дія за знач. вимагати 1).
2. Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень.
3. перев. мн. Норми, правила, яким хто-, що-небудь повинні підлягати.
4. перев. мн. Потреби, запити, які хто-, що-небудь має або ставить до когось, чогось.
5. Офіційний документ із проханням видати що-небудь або направити кого-небудь у чиєсь розпорядження.
• Платі́жна вимо́га — доручення кредитора своєму банкові стягнути вказану в дорученні суму з боржника та зарахувати її на рахунок кредитора.
Начните вводить слово: