вид
I -у, ч.
1. Те саме, що обличчя . || рідко .Вигляд, зовнішність.
2. на що і без додатка . Частина місцевості, яку видно; краєвид.
• На виду́ — так, що видно.
II -у, ч.
1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ і т. ін.; тип.
2. Підрозділ, що об'єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками і входить до складу загальнішого вищого розділу – роду.
3. Нижча одиниця в системі класифікації тваринного та рослинного світу, що об'єднує тварин або рослини, які мають однакові ознаки, і входить до складу вищої одиниці – роду.
• Зника́ючий вид — у біології – вид, загальна чисельність якого на даний час досягла критично малих величин.
• Рі́дкісний вид — у біології – вид, який не перебуває під загрозою зникнення, але загальносвітова чисельність якого дуже мала.
4. лінгв. Граматична категорія в слов'янських і деяких інших мовах, що характеризує дію і стан з погляду їх тривання. Недоконаний вид . Доконаний вид .