ви́борний
I -а, -е.
1. Стос. до виборів.
2. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків. || Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення.
3. у знач. ім. ви́борний, -ного, ч. Особа, обрана голосуванням для виконання певних обов'язків. || ви́борні, -них, мн. , іст. , розм. Те саме, що Ви́борні козаки́. || заст. Помічник старости.
• Ви́борні козаки́ іст. — привілейована група українського козацтва, якій надавалося право обрати козацьку старшину, кошових, гетьмана.
II -а, -е, рідко . Добірний, добраний за якою-небудь ознакою.
Начните вводить слово: