вести́
веду́, веде́ш; мин. ч. вів, вела́, вело́; недок.
1. перех. Спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти.
• Вести́ зві́ра мисл. — гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос.
|| Іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого-, що-небудь. || Керувати предметом, що рухається механічно (машиною, автомобілем, судном і т. ін.).
2. перех. , перен. Спрямовувати діяльність кого-, чого-небудь; керувати. || Завідувати чим-небудь; викладати яку-небудь дисципліну.
3. перех. Рухати чим-небудь у певному напрямку.
4. перех. Прокладати, проводити що-небудь довге, великої протяжності.
5. неперех. Мати певний напрямок, простягатися куди-небудь. || перен. Маючи щось на меті, на увазі, спрямовувати в певний бік (розмову, дію і т. ін.). || перен. Спричинятися до чого-небудь.
6. перех. Здійснювати, виконувати, робити що-небудь. || Послідовно, систематично займатися чим-небудь.
• Вести́ вого́нь — стріляти з вогнепальної зброї.
• Вести́ рід від кого, з кого — походити від кого-небудь, бути нащадком когось.
• Вести́ своє́ї (своє́) — настирливо повертатися в розмові до певної думки.