верета́
•"мешок из рогожи или грубого холста, толстая, грубая ткань", укр. вере́та, ст.-слав. врѣтиште σάκκος, πήρα, словен. vréča, сербохорв. бре̏ħа, др.-чеш. vřece ср. р., vřecko, слвц. vrecko. Связано с вера́ть "совать, вкладывать".
•Родственно лит. vìrtinė "узелок, связка", veriù, vérti "открывать, закрывать", греч. ἀορτή "мех, мешок", польск. worek "мешок, сумка"; см. Сольмсен, Beitr. 20 и сл.; Unters. gr. Lautl. 296 и сл.; Мейе, Et. 351; Траутман, BSW 351 и сл.
Украинский толковый словарь
ВЕРЕТА
вере́та
-и, ж.
1. Те саме, що рядно . || Одяг із грубої тканини, з ряднини.
2. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні.
3. діал. Різнокольоровий килим із грубої вовни.
-и, ж.
1. Те саме, що рядно . || Одяг із грубої тканини, з ряднини.
2. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні.
3. діал. Різнокольоровий килим із грубої вовни.