відті́нок
-нку, ч.
1. Один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється від основного кольору ступенем яскравості й густоти. || Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного.
2. Різновид якого-небудь явища, який відрізняється від інших його різновидів ступенем і характером вияву.
3. Незначна видозміна значення, виражена словом або інтонацією (під час мовлення).
4. перен. Додатковий вияв почуття, настрою і т. ін., що супроводжує основне почуття, настрій, стан.
Начните вводить слово: